+38067 575-88-05
+38096 432-07-63

Интсрукция по нанесения ленты

ІНСТРУКЦІЯ ПО НАНЕСЕННЮ ІЗОЛЯЦІЙНОГО ПОКРИВУ

на магістральні сталеві трубопроводи із застосуванням

антикорозійної системи холодного нанесення 

 «Система антикорозійна бітумно-полімерна «Інтейп» для захисту

від корозії  зовнішньої поверхні підземних сталевих нафто-, газо-, продуктопроводів» (ТУ У 26.8-23742193-001:2011)

 м.Кременчук

 Передмова

1. Розробник документу: ТОВ «ЦЕНТРУМ» (Україна, м.Кременчук, код   

    ЄДРПОУ 32860437).

2. Виробник покриття: ТОВ «ЦЕНТРУМ» (Україна, м.Кременчук, код  

    ЄДРПОУ 32860437).

3. Постачальник: ТОВ «ІННОВАЦІО» (Україна, м.Кременчук, код

    ЄДРПОУ 38908327).

 

Загальні положення

1. «Система антикорозійна бітумно-полімерна «Інтейп» використовується в якості антикорозійного покриття «холодного» способу нанесення, що  за своїми показниками відноситься до покриттів нормального, посиленого, та дуже посиленого типів і може використовуватися для ізоляції прямолінійних ділянок трубопроводів, зон зварювальних стиків трубопроводів згідно з вимогами ДСТУ 4219-2003 і при виконанні ремонтних робіт на трубопроводах із заводським покриттям нормального, посиленого і дуже посиленого типів та непрямолінійних ділянок трубопроводів. Відповідно до табл. 4, графи 15 ДСТУ 4219-2003 передбачено застосування системи «Інтейп» для трубопроводів діаметром до 1220 мм включно.

2. Фізико-механічні показники покриття на основі «Системи антикорозійна бітумно-полімерна «Інтейп» відповідають вимогам ДСТУ 4219:2003 та ТУ У 26.8-23742193-001:2011.

3. Нанесення стрічки «Інтейп» на трубопроводи здійснюється згідно вимог ДСТУ 4219:2003,  ВСН 008-88.

4. Бітумно-полімерна стрічка «Інтейп» передбачає як машинне, так і ручне нанесення на трубопровід.

5.  Стрічка «Інтейп» використовується при температурі експлуатації від мінус 30°С до плюс 50°С. Температура навколишнього середовища при нанесенні покриття на основі бітумно-полімерної стрічки – від мінус 25°С до плюс 40°С.

6. Рулони стрічки «Інтейп» транспортуються до споживача в упакованому вигляді згідно з ТУ У 26.8-23742193-001:2011 і складуються горизонтально висотою не більше 1м в закритому приміщенні або в захищеному від прямих сонячних променів та атмосферних опадів місці.

7. Якщо стрічка транспортувалась при мінусовій температурі, то перед експлуатацією рулони необхідно попередньо витримати на протязі доби при температурі плюс 20° С.

 

 

1. Матеріали

1.1 При захисті підземних магістральних трубопроводів за допомогою покриттів на основі бітумно-полімерних мастик та полімерних стрічок використовуються наступні матеріали:

1)     бітумно-асмольний праймер (ґрунтівка) «Інтейп», що відповідає вимогам та показникам, наведеним у ВСН 008-88 (додаток 6);

2) бітумно-полімерна стрічка «Інтейп», яка в свою чергу складається з  

поліетиленової стрічки або ПВХ-стрічки, товщиною не менше за 0,6мм 

(згідно з ТУ У 26.8-23742193-001:2011) та  нанесеним на неї шаром

 

бітумно-полімерної мастики, що відповідає показникам у ВСН 008-

88 (додаток 6);  

3) антиадгезійна стрічка, що запобігає злипанню стрічки у рулонах при

транспортуванні та/або зберіганні.

 

2. Підготовка поверхні труби

2.1. Поверхню трубопроводу перед ізоляцією необхідно висушити, очистити від бруду, іржі, пилу, а також знежирити, при необхідності.

2.2. Після очищення поверхня трубопроводу повинна відповідати ступеню очистки не гірше 3 (ДСТУ 4219:2003 п.6.2.5).

 

3. Нанесення ізоляційного покриття.

Процес нанесення ізоляційного покриття складається з наступних технологічних операцій:

- очищення поверхні трубопроводу;

- підготовка праймера (ґрунтовки) та його нанесення;

- власне нанесення (намотування) бітумно-полімерної стрічки.

3.1. Очищання вручну або із застосуванням механізованого інструменту поверхні трубопроводів і стиків трубопроводів до ступеню очистки не гірше  за 3 відповідно до ДСТУ 4219-2003 п. 6.2.5. Поверхня труби має бути максимально очищена від бруду, іржі, пилу, масляних плям, та інших субстанцій. Очищення проводиться металевими щітками або піскоструминною (дробоструменевою) обробкою. Підготовка поверхні повинна проводитися безпосередньо перед нанесенням ізоляції.

3.2. Підготовка праймера (ґрунтовки) повинна виконуватись у спеціально відведених місцях в тарі, яка виключає іскроутворення. Праймер поставля-ється у готовому до застосування вигляді. Підготовка праймеру здійснюється безпосередньо перед його використанням. За необхідності взяти необхідну частку праймеру, перемішати до утворення однорідної маси. За необхідності розбавити бензином А-92( його аналогами) або нафтовим розчинником

С4-150/200 так, щоб густина готового праймеру при температурі 20°С (плюс-мінус 1°С) складала відповідно до ТУ У 26.8-23742193-001:2011 показник

0,9 г/см3. Нанесення праймеру проводиться пензлем, валиком або іншими спеціальними пристосуваннями так, щоб шар, що утворився, був однорідним. Ґрунтовка наноситься на підготовану поверхню труби суцільним, рівним шаром, що не повинен мати згустків, підтьоків та пухирів.

3.3. Виконання ізоляційних робіт в трасових умовах під час дощу, туману, снігопаду, сильного вітру не допускається. Не допускається нанесення захисного покриття у разі різких перепадів температури, коли на робочій поверхні конденсується волога (температура металу трубопроводу повинна бути не менше ніж на 3° С вище точки роси атмосфери).

3.4. Початок та кінець намотування стрічки необхідно проводити в нижній частині труби. Сила натягнення, при якій здійснюється намотування вручну або за допомогою ручних намотувальних машинок, повинна викликати таке подовження ізоляційної стрічки, яке не перевищує 0,5%, тобто здійснюється з натягом, що дорівнює 1,0 Н на см ширини з напусткою суміжних витків не менш, ніж 30 мм. Для того, щоб уникнути забруднення пилом або іншими субстанціями, ізоляція повинна наноситися відразу ж після того, як праймер не залишає слідів на пальцях при дотику при цьому залишаючись липкою. Під час нанесення двошарового покриття виток, що наносять повинен перекривати  нанесений на 50% плюс 3см і в перебігу всього нанесення, натягнення стрічки має бути однаковим. Після закінчення намотування обмотка має бути однорідною без складок, здуття, зморшок та відшарувань.

 

                                              4. Контроль якості.                                                                   

4.1. Якість нанесеного на трубопровід покриття перевіряється поопераційно в процесі виконання ізоляційних робіт.                                                                            

4.2. При виконанні ізоляційних робіт визначається наявність видимих дефектів покриття (зовнішній вигляд), товщина, адгезія. Дефекти, виявлені в ізоляційному покритті, потрібно ліквідувати та знову заізолювати. Місця, які були пошкоджені при перевірці адгезії та товщини покриття повинні бути заізольовані. Після усунення дефектів суцільність покриття перевіряється дефектоскопом.                                                                                                      

4.3. Вхідні фізико-механічні властивості стрічки гарантуються рецептурою і технологією її виготовлення. Зовнішній вигляд та відповідність технічній документації визначають візуально та за допомогою вимірювального обладнання (штангенциркуль, рулетка вимірювальна).                                                                                    

4.4. Товщину ізоляційного покриття контролюють товщиноміром неруйнівним методом.                                                                                                                       

4.5. Адгезія до сталевої поверхні визначається згідно ДСТУ 4219:2003 (методика Е.1, додаток Е) через 24-32 год. Адгезія визначається через кожні 500 метрів, а також в місцях, які викликають сумніви.

4.6. Відповідно до ДСТУ 4219:2003 захисні покриття трубопроводів контролюють:

після нанесення за показниками і нормами таблиць 2, 3 та 4:

- міцність під час удару (пункт 1, таблиця 2), суцільність (пункт 3, таблиця 2), адгезію покрит­тя до сталі та в напустці (пункти 7 – 11, таблиця 2), товщину (таблиця 4 або НД на покриття);

після укладання й засипання за нормами таблиці 2:

- перехідний питомий електричний опір покриття (пункт 5) і додатково за показниками і норма­ми відповідних нормативів.

Під час застосування руйнівних методів контролю захисне покриття слід відновити і знову пере­вірити. У разі незадовільних результатів випробувань з будь-якого показника якості захисного покриття виконують повторні випробування на подвоєній кількості ділянок або зразків.

4.6.1  Під час нанесення покриття в заводських, базових чи трасових умовах необхідно візуаль­но контролювати стан покриття: не дозволяються здуття, гофри, складки, тріщини, каверни, наскрізні пошкодження, зморшки, відшарування та інші дефекти, здатні суттєво знижувати властивості по­криттів.

Під час нанесення полімерних стрічок й обгорток напустка суміжних витків у разі одношарової намотки мусить бути не менше ніж 3 см.

Під час нанесення двошарового покриття виток, що наносять, мусить перекривати нанесений на 50 % його ширини плюс 3 см.

4.6.2  Перевірку товщини захисного покриття виконують:

- у заводських і базових умовах нанесення покриттів на 10 % труб не менше ніж в трьох пере­тинах за довжиною труби і не менше ніж в чотирьох точках кожного перерізу та в місцях, що викли­кають сумніви;

- у трасових умовах нанесення покриттів не менше ніж через кожні 100 м і не менше ніж в чо­тирьох точках кожного перерізу трубопроводу на ділянках, що викликають сумніви, та після кожної зу­пинки технологічного циклу ізолювання.

4.6.3 Ударну міцність контролюють за додатком А:

- у заводських і базових умовах нанесення покриттів на 2 % труб, а також на ділянках, що викли­кають сумніви під час візуального огляду;

- у трасових умовах нанесення на ділянках, що викликають сумніви.

4.6.4 Адгезію покриттів до металу контролюють за додатком Е:

- у заводських і базових умовах нанесення покриттів на 2 % труб, а також на ділянках, що викли­кають сумніви;

- у трасових умовах нанесення покриттів не менше ніж через 500 м труби, а також на ділянках, що викликають сумніви.

Допускається використовувати неруйнівні методи виявлення місць відшарування захисного по­криття згідно з НД.

4.6.5 Суцільність покриттів змонтованого трубопроводу контролюють перед укладанням неруй­нівними методами (іскровим дефектоскопом, додаток В) по всій поверхні під час виконання ізоляцій­них робіт. У випадку пробою захисного покриття виконують ремонт дефектних місць. Відремонтовані ділянки необхідно проконтролювати повторно.

4.6.6 Після укладання трубопроводу в траншею контроль якості захисного покриття виконують шукачем пошкоджень (додаток Р), методом катодної поляризації (додаток П). У разі невідповідності покриття вимогам (таблиці 2, пункт 5 та таблиць 5 і 6) необхідно визначити ділянки пошкодження за­хисного покриття, відремонтувати їх і повторно провести кон­троль.

Роботи виконують після витримки достатнього часу, необхідного для ущільнення насипного ґрунту, але не раніше ніж через 14 діб після засипання траншеї.

5. Вимоги безпеки

5.1. При проведенні робіт по захисту трубопроводів від корозії матеріалами на основі бітумно-полімерних мастик та полімерних плівок необхідно виконувати правила техніки безпеки згідно НПАОП 0.00-1.35-03 «Правила безпеки під час будівництва та реконструкції магістральних трубопроводів».

5.2. Робітників, зайнятих на протикорозійних роботах необхідно забезпечувати спецодягом, спецвзуттям та відповідними засобами індивідуального захисту згідно чинних норм.